(лекції)

(семінарські заняття)

семестр)

– основні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку європейської спільноти;

– особливості трансформаційних процесів у слов’янських країнах;

–  шляхи та методи інтеграції слов’янських країн в структури Європейського Союзу (ЄС);

– результати і наслідки перебування слов’янських країн Центрально-Східної Європи в рамках ЄС;

– особливості взаємовідносин України з слов’янськими країнами.

Вміти:

– збирати, систематизувати в використовувати джерельно-монографічний матеріал при підготовці до занять з даного курсу;

– аналізувати етапи і шляхи інтеграції слов’янських країн в ЄС;

–  проаналізувати і оцінити позитивні і негативні сторони перебування слов’янських країн в ЄС;

– застосовувати методи наукового дослідження при вивченні даної  дисципліни.

Компетенції соціально-особистісні:

знання і розуміння сутності понятійно-категоріального апарату сучасних міжнародних відносин;

здатність та сприйняття аналізу державного розвитку слов’янських країн на сучасному етапі;

Здатність

виокремлення і синтезу ознак зовнішньополітичної діяльності слов’янських країн;

знання головних міжнародних та загальноєвропейських організацій та їх призначення.

Загально-наукові компетентності:

– базові знання галузі новітньої історичної науки, політології та міжнародних відносин

– базові уявлення про комплекс наукових досліджень з історії слов’янських країн

Інструментальні компетентності:

– навички визначення кризових етнополітичних факторів;

– дослідницькі навички;

– навички аналізувати основні напрями внутрішньої і зовнішньї політики слов’янських країн на сучасному етапі;

Професійні компетентності:

вміння аналізувати історичні процеси, події, факти;

здатність здійснювати порівняльний аналіз євроінтеграйіних процесів в слов’янських країнах.

семестр)

– основні  тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного

розвитку європейської спільноти на сучасному етапі;

– особливості трансформаційних процесів у країнах Центрально-Східної Європи після краху тоталітарної системи;

–  шляхи та методи інтеграції країн Центрально-Східної Європи в структури Європейського Союзу (ЄС);

– результати і наслідки перебування країн Центрально-Східної Європи в рамках ЄС;

– особливості взаємовідносин України з країнами Центрально-Східної Європи в умовах  їх інтеграції в ЄС.

Вміти:

– збирати, систематизувати в використовувати джерельно-монографічний матеріал при підготовці до занять з даного курсу;

– аналізувати етапи і шляхи інтеграції країн Центрально-Східної Європи в ЄС;

–  проаналізувати і оцінити позитивні і негативні сторони перебування країн Центрально-Східної Європи в ЄС;

– застосовувати методи наукового дослідження при вивченні даної  дисципліни.

Компетенції соціально-особистісні:

знання і розуміння сутності понятійно-категоріального апарату сучасних міжнародних відносин;

здатність та сприйняття аналізу державного розвитку країн Центрально-Східної Європи на сучасному етапі;

здатність виокремлення і синтезу ознак зовнішньополітичної діяльності європейських країн;

знання головних міжнародних та загальноєвропейських організацій та їх призначення.

Загально-наукові компетентності:

– базові знання галузі новітньої історичної науки, політології та міжнародних відносин

– базові уявлення про комплекс наукових досліджень з історії країн Центрально-Східної Європи

Інструментальні компетентності:

– навички визначення кризових етнополітичних факторів;

– дослідницькі навички;

– навички аналізувати основні напрями внутрішньої і зовнішньї політики країн Центрально-Східної Європи на сучасному етапі;

Професійні компетентності:

вміння аналізувати історичні процеси, події, факти;

здатність здійснювати порівняльний аналіз євроінтеграйіних процесів в країнах Центрально-Східної Європи.

(2 семестр)

знати

·          основні принципи і методи написання біографій відомих особистостей;

·          роль і місце особистості в світовій історії у трактуванні філософів різних історичних епох;

·          особливості написання біографій в цілому і представників слов’янських країнах зокрема;

·          імена і прізвища основних громадських та політичних діячів словянських народів від епохи раннього середньовіччя до сьогодення, їхню національну приналежність, основні віхи біографії;

·          відповідну історичну та біографістичну термінологію.

вміти

·          аналізувати історичні процеси, події, факти;

·          брати участь у дискусіях на суспільно-історичні теми;

·          формувати сучасну історико-політичну культуру, свою громадську позицію щодо оцінок життя та діяльності політичних та громадських діячів, аналізувати їхні особисті та професійні характеристики;

·          користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки, історичними джерелами та довідниковими матеріалами з історії країн Центрально-Східної Європи, всесвітньої історії.

використовувати здобуті знання під час науково-дослідної роботи, написання самостійних наукових досліджень – рефератів, курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт тощо.

Компетенції соціально-особистісні:

–                      знання і розуміння сутності понятійно-категоріального апарату сучасних міжнародних відносин;

–                      здатність та сприйняття аналізу державного розвитку слов’янських країн на сучасному етапі;

–                      здатність виокремлення і синтезу ознак зовнішньополітичної діяльності слов’янських країн;

–                      знання головних міжнародних та загальноєвропейських організацій та їх призначення.

Загально-наукові компетентності:

– базові знання галузі новітньої історичної науки, політології та міжнародних відносин

– базові уявлення про комплекс наукових досліджень з історії слов’янських країн

Інструментальні компетентності:

– навички визначення кризових етнополітичних факторів;

– дослідницькі навички;

– навички аналізувати основні напрями внутрішньої і зовнішньї політики слов’янських країн на сучасному етапі;

Професійні компетентності:

–                      вміння аналізувати історичні процеси, події, факти;

здатність здійснювати порівняльний аналіз євроінтеграйіних процесів в слов’янських країнах.

Соціально-економічний розвиток слов’янських країн у ХVІІІ – поч. ХХІ ст.

(2 семестр)

знати

·          основні епохи в історії людства та їх хронологію;

·          роль і місце суспільства і економіки в світовій історії;

·          особливості функціонування економічних процесів в цілому і в слов’янських країнах зокрема;

·          хронологію основних етапів економічних перетворень в слов’янських країнах наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.;

·          основні причини і наслідки економічних реформ і соціальних перетворень у слов’янських країнах у ХІХ ст.;

·          діяльність виданих реформаторів, особливості їхніх економічних програм перетворень;

·          відповідну історичну термінологію з соціально-економічної історії.

вміти

·          аналізувати історичні процеси, події, факти;

·          брати участь у дискусіях на суспільно-історичні теми;

·          формувати сучасну історико-політичну культуру, свою громадську позицію щодо соціально-економічних перетворень, подій в економіці різних країн світу і зокрема в Україні;

·          користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки, історичними джерелами та довідниковими матеріалами з історії країн Центрально-Східної Європи, всесвітньої історії.

використовувати здобуті знання під час науково-дослідної роботи, написання самостійних наукових досліджень – курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт тощо.

Загально-наукові компетентності:

– базові знання галузі новітньої історичної науки, політології та міжнародних відносин

– базові уявлення про комплекс наукових досліджень з історії слов’янських країн

Інструментальні компетентності:

– навички визначення кризових етнополітичних факторів;

– дослідницькі навички;

– навички аналізувати основні напрями внутрішньої і зовнішньї політики слов’янських країн на сучасному етапі;

Професійні компетентності:

–                      вміння аналізувати історичні процеси, події, факти;

здатність здійснювати порівняльний аналіз євроінтеграйіних процесів в слов’янських країнах